Днями у Золочівському РНД відбувся ювілейний звітний концерт ансамблю «Пори року», присвячений 15-річчю колективу. Серед учасниць ансамблю Оксана ПАНОВИК – менеджер зовнішньо-економічної діяльності Золочівського виробничого підрозділу ЕКУ. Ми розпитали Оксану про концерт, роль музики у її житті та роботу на ЕКУ.
– Оксано, розкажіть детальніше про ансамбль «Пори року».
– Ансамбль був заснований 15 років тому, але в його постійному, основному складі я співаю, починаючи з минулого року. З учасницями цього гурту я знайома давно: Ірина Федорчук була моїм вчителем музики в школі, Ірина Весна – викладачем вокалу в музичній школі, я співала в хорі під її керівництвом.
Ансамбль «Пори року» починався з трьох учасниць, які ще будучи студентками почали співати різні цікаві твори, Тоді вони покликали до свого гурту теперішнього керівника Ірину Весну і почали займатися аранжуваннями пісень. Періодично склад змінювався. Десять років відспівала Наталя Сембай, і якраз після неї у третій голос прийшла я.
До речі, я єдина в цьому ансамблі, хто не має музичної освіти. Оскільки ми були знайомі, учасниці добре знали мій голос і мою музичну пам’ять, тож запросили мене у свій ансамбль. У кількох піснях я маю сольні партії, а зазвичай співаю альтом – це третій голос.
– Це перший Ваш досвід участі у музичному гурті?
– Ні, ще будучи студенткою в Комерційній академії ми зі золочів’янами створили гурт «Zespool» та виконували пісні в стилі альтернативного року. Майже весь репертуар складався з наших авторських пісень. Під час навчання в Польщі я була учасницею та співзасновницею гурту «Corner Acoustic», який створили студенти-українці зі Західної України. Це був дуже цікавий проект, ми виконували в акустичній версії з контрабасом, гітарами, окулеле, фортепіано, кахоном кавери на відомі пісні: англо-, французько, іспансько-, польсько- та україномовні, але на свій мотив. Нам це подобалося, і поляки нас також сприймали позитивно, аплодували – для них це було щось нове. Музика зі мною вже досить давно, це мій вірний супутник по житті. Втім, я експериментую з музичними стилями.
– Який репертуар в ансамблю «Пори року»?
– В репертуарі переважно україномовні твори. Співаємо народні пісні, твори місцевих авторів. Наприклад, на концерті можна було почути пісню на слова Ірини Білінської, місцевої поетеси, і на мою музику. Із самих початків ансамблю, в 2003 році, ми створили спільну пісню, музику до якої я написала, не маючи музичної освіти, автором слів є поетеса Людмила Климовська, вірш котрої випадково трапився мені на очі у газеті «Вісті».
– Як народжуються мелодії до пісень?
– Якщо брати до прикладу пісню «Журавлі», то все почалося з того, що Ірина Білінська подарувала мені свою збірку. Я сиділа, гортала її, і мені потрапив цей вірш. У голові самі по собі почали з’являтися ноти. І з тими ідеями я прийшла до Ірини Федорчук та Ірини Весни, і разом ми зробили пісню.
– Оксано, як пройшов звітний концерт?
– Ми виконали 13 творів – і це далеко не половина нашого репертуару. Концерт був умовно поділений на три блоки, щоб слухачеві було цікаво протягом усього виступу. Перший – пісні місцевих авторів та не тільки, другий – романтичні композиції. Третій блок був експериментальним – ми запросили співати з нами наших друзів-музикантів. Я виконувала пісню з репертуару Адель англійською мовою. Але щоб було цікавіше, співала не під фонограму, а в іншій інтерпретації – під акомпанемент гітариста Ігора Миця.
– 15 років ансамблю – це вже серйозна дата. Які маєте плани на майбутнє?
– Маємо плани на найближчий час: 11 листопада їдемо на конкурс в Радехів і сподіваюся, що приїдемо з хорошими здобутками.
– Оксано, як давно Ви працюєте на ЕКУ?
– На ЕКУ працюю з 2015 року: прийшла на посаду молодшого менеджера, і вже більше року тому мене перевели на менеджера зовнішньо-економічної діяльності (ЗЕД) відділу логістики Золочівського виробничого підрозділу. Мені подобається ця робота – насамперед тому, що це робота за спеціальністю. Я закінчила факультет міжнародного бізнесу і попала у своє русло.
– Робота менеджера ЗЕД – це економіка, цифри і, на перший погляд, щось далеке від творчості…
– І так, і ні. Якщо я скажу, що це щось далеке, я помилюся. Я працюю з обладнанням, і щодня дізнаюся щось нове. Ця робота прискіплива, але також і креативна. Часто доводиться співпрацювати з інженерами, тому що для розмитнення будь-чого, навіть маленької гайочки, потрібно подати її повний опис. Тому навіть тут є доля творчості.
Але загалом, хоча це два різні напрямки, вони обидва цікаві мені. Планую розвиватися у своїй професійній діяльності, йти вперед і отримувати нові здобутки.
– Як вдається поза роботою знаходити час ще й на хобі, на підготовку до концертів?
– Я єдина з колективу працюю повний робочий день, тому всі мусять жертвувати своїми сім’ями і своїм особистим часом та збиратися по вечорах, співати до 9 вечора. Але нам подобається те, що ми робимо. Звичайно, буваю втомлена, але оскільки я погодилася на це, то мушу знаходити час і на репетиції.
– На завершення концерту Ви висловлювали вдячність різним спонсорам, які підтримали Ваш ансамбль. Серед них – і ТзОВ «Електроконтакт Україна».
– Ми зверталися до різних спонсорів, і приємно, що дирекція ЕКУ підприємства підтримала нас, коли я повідомила, що ми збираємося зробити концерт. Нам допомогли фінасово з деякими організаційними моментами.
Розмовляла Галина МЕЛЬНИК, менеджер зі зв’язків з громадськістю
